Сучасний темп економічного розвитку надзвичайно динамічний, споживання енергії зростає кожного дня та саме тому світові тенденції тяжіють до зниження енергоємності індустріальних процесів внаслідок використання енергоефективних технологій та методів управління. Для визначення енергоефективності економіки використовують узагальнений макроекономічний показник – енергоємність ВВП. Причинами надвисокої енергоємності ВВП України є застарілість обладнання та технологічних процесів, висока доля енергоємних виробництв у ВВП країни, недостатньо розвинені сфери інформаційних технологій та послуг. Задля підвищення рівня енергоефективності нам потрібен енергоаудит. Вартість послуг з енергоаудиту тут
В Україні спостерігається тенденція зменшення споживання викопного палива впродовж двох десятирічь у порівнянні із показниками за 1990 р, а відтак й викидів парникових газів. Однак, це відбувається не за рахунок ефективного використання ресурсів як в країнах ЄС, а завдяки скороченню виробництва. При цьому, зменшення енергоємності вітчизняних товарів відбувається у 2 рази швидше, ніж у світі в цілому, але сам показник енергоємності вдвічі перевищує середньосвітовий рівень.
Результатами дослідження встановлено, що безумовним фактором, який впливає на рівень енергоємності ВВП є вартість енергоресурсів. Протягом тривалого історичного періоду ціни на ПЕР в Україні були низькі. Така ситуація не сприяла ощадному використанню енергії та не сформувала відповідної поведінки та форми мислення як у власників, так й у персоналу підприємств. Порівнявши ціни на енергоносії 2012 та 2021 років, можна спостерігати їх значне зростання. Основними споживачами енергоресурсів в Україні є промисловість (30,2% від сукупного енергоспоживання), побутовий (32,8%) та транспортний сектори (19.5%). Цілком логічно очікувати, що державний курс політики нового українського Уряду повинен спрямувати основні зусилля як на побутовий сектор, так й на промисловість.
У 2021 році для забезпечення внутрішнього енергоспоживання промисловими підприємствами країна імпортувала 33% газу, 54% нафтопродуктів та весь обсяг ядерного палива. Така висока імпортозалежність вимагає раціонально використовувати енергоресурси та визначити енергоефективність основною метою державної політики, в т.ч., у контексті енергетичної безпеки.
Даним дослідженням з’ясовано, що впровадження енергоефективних заходів у промисловості сприятиме наступному:
- підвищенню рівня енергетичної та кліматичної безпеки,
- збільшенню продуктивності виробництва та зменшенню загальних витрат підприємств,
- створенню внутрішнього ринку нових енергоефективних технології та послуг,
- підвищенню рівня конкурентоспроможність продукції,
- створенню нових робочих місць,
- збереженню здоров’я людей.
- зменшена вартість послуг з енергоаудиту
Метою даного дослідження є визначення інструментів, що сприятимуть зниження енергоємності промислових споживачів. У свою чергу підвищення енергоефективності промисловості необхідно вирішувати через розуміння перешкод, з якими стикаються підприємства. За результатами опитування понад 130 промислових підприємств виявлено основні бар’єри щодо впровадження енергоефективних заходів підприємствами, а саме:
- брак коштів для їх фінансування;
- відсутність механізмів державного стимулювання промислових підприємств до підвищення енергоефективності;
- недосконале законодавство у сфері енергоефективності;
- недостатня мотивація персоналу раціонально використовувати енергоресурси.
Дослідивши підстави виникнення та характеристики основних системних проблем запропонувало по кожній проблемі попередні пропозиції з її розв’язання. Детальні та погоджені пропозиції з вирішення ідентифікованих проблем після публічних консультацій та обговорення будуть презентовані в Білій книзі. Саме такий поетапний підхід, на нашу думку, дозволить новому українському уряду прийняти найбільш дієвий курс політики щодо стимулювання енергоефективності та захисту клімату на промислових підприємствах.
