При розробці розділу енергоефективність (детально можна ознайомитись тут) ми зустрічаємось із аналізом характеристик автоматизації інженерних мереж будівлі, що проектується. Ця процедура зустрічається практично в кожній будівлі та підлягає аналізу при енергоаудиті, складанні енергетичного сертифікату та теплоаудиті. Розділ енергоефективності – всьому голова))).

Тому розглянемо, як нам пропонує ДСТУ Б А.2.2-8_2010 аналізувати автоматизацію інженерних мереж при розробці розділу енергоефективність. І так в документі у нас є таблиця 8. Для початку перерахуємо системи, що підлягають аналізу в розділі енергоефективність:

  • Система опалення та відповідно охолодження
  • Системи вентиляції та кондиціонування
  • Системи освітлення
  • Локальна система автоматизації
  • Технічний моніторинг та управління будівлею

І так підемо по порядку. Розділ енергоефективності – спочатку опалення – потім охолодження.

Система опалення та охолодження пропонують нам при складанні розділу енергоефективність аналізувати по наступному принципу (перерахуємо основні показники):

  • Яким чином відбувається регулювання надходження енергії в будівлю (присутні різноманітні рішення від ручного регулювання (та відсутності регулювання як такого) до місцевого автоматичного регулювання) – можливі класи енергоефективності від D до А.
  • Яким чином відбувається регулювання розподілення за температурою теплоносія у подавальному або зворотному трубопроводі (відсутнє автоматичне, регулювання за погодних умов, або ж за внутрішньою температурою в приміщенні) – можливі класи енергоефективності від D до А.
  • Регулювання насосів (від відсутності до регулювання обертів насосів із забезпеч. Перепаду тиску)
  • Чи присутня у нас можливість періодичного зниження (відсутнє / автоматично програмоване і так далі…)
Розділ енергоефективності
Розділ енергоефективності – охолодження

Системи вентиляції та кондиціонування пропонують нам наступні позиції:

  • Регулювання витрат повітря в приміщенні (відсутнє / місцеве регулювання / регулювання з урахуванням фактичної потреби, так би мовити вищий клас енергозбереження при розробці розділі енергоефективність, рекомендацій енергоаудиту та при складанні енергетичного сертифікату)
  • Захист теплообмінників від переохолодження – дві позиції (відсутнє – клас енергоефективності D, та наявне регулювання – А та нижче/А та нижче – і як його трактувати – це уже інше питання)))
  • Регулювання вологості
READ  Енергетичний сертифікат - розрахунок енергопотреб.

А от і системи освітлення:

  • Регулювання за присутності людей у приміщенні
  • Чи регулюємо ми зовнішнє освітлення (часто про нього при проектуванні забувають)
  • Ну і регулювання жалюзі (знову ж таки вищий пілотаж енергозбереження)

Локальна система автоматизації і тут варіантів не дуже і то багато:

  • Відсутнє
  • Наявна (проте при її наявності є різні типи і стосовно її виду обираємо той чи інший клас енергоефективності).

Технічний моніторинг та управління будівлею схожий на локальну автоматизацію тому не будемо розписувати про формування звітів і інше.

В цій статті спробували коротко описати як відбувається аналіз автоматизації при розробці розділу енергоефективність.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *