Коли ми розробляємо розділ енергоефективність у складі проектної документації (або ж проводимо енергоаудит, енергетичне обстеження, розродляємо енергетичний сертифікат та по меншій мірі проводимо теплоаудит) ми аналізуємо систему вентиляції. А при самому аналізі системи вентиляції – зустрічаємо такий параметр як узагальнений коефіцієнт теплопередачі.
Ось і спробуємо його проаналізувати за допомогою ДСТУ Б А.2.2-12 Розрахунок енергоспоживання на потреби опалення, вентиляції, охолодження та ГВП.
Відкриваємо розділ 9.2, а за ним 9.2.1 – Загальні положення.
Формула для розрахунку роефіцієнта:
H(ve,adj) = p(a) x c(a) x сумма( b(ve,k) x q(ve,k,mn) )
І так спробуємо пройтись по кожному із показників:
p(a) x c(a) – розглядаємо це я к одиничну теплоємність повітря (0,33 Втг/м3К)
q(ve,k,mn) – витрата повітря одним із розглянутих елементів системи вентиляції, що більш детально розглядається в наступних розділах (зокрема 9.2.1.2)
b(ve,k) – поправочний коефіцієнт (температурний), що залежить від температури повітря, що подається елементом системи вентиляції, що розглядається (детально описано в розділі 9.2.2)
Окремої уваги вимагає параметр q(ve,k,mn) (м3/год), який шукаємо за наступною формулою:
q(ve,k,mn) = f(ve,t,k) x q(ve,k)
q(ve,k)- витрата повітря одним із розглянутих елементів системи вентиляції, що більш детально розглядається в наступних розділах (зокрема 9.2.3)
f(ve,t,k) – частка роботи цього елементу від загальної кількості годин в добу.
На цьому корисні речі для енергоаудиту, енергоефективності, енергозбереження, розділу енергоефективність та енергетичного сертифікату завершились.
Далі спробуємо розглянути нюанси, особливості методики зв’язані із розрахунком температурного поправочного коефіцієнту.
