Зростання вартості енергоресурсів на сьогодні є найбільш вагомим фактором, що мотивує підприємства до впровадження енергоефективних заходів. Суттєвим фактором мотивації є також високий рівень конкуренція в галузях діяльності підприємств (енергоаудит дсту).

Понад половини опитаних підприємств виявляє високу зацікавленість у розробці та впровадженні енергоефективних заходів. Майже 50% підприємств мають у своєму штаті посадових осіб, які є відповідальними за ефективне використання енергоресурсів. Енергетичні аудити ще не отримали належного поширення. Цей захід виконувала лише третина підприємств, що мають досвід впровадження енергоефективних заходів.

Більшість підприємств (понад 80%) власними силами розробляє та впроваджує енергоефективні заходи. Для вирішення цих завдань тільки менш ніж 20% підприємств залучали зовнішніх фахівців з питань надання енергетичних послуг.

Більше ніж 60% підприємств мають певний досвід впровадження енергоефективних заходів. Найбільш поширеними заходами є:

  • розробка та впровадження програм підвищення енергоефективності нормування споживання енергоресурсів;
  • впровадження систем енергетичного менеджменту;
  • стимулювання персоналу;
  • проведення для персоналу тренінгів з питань енергоефективності; 0~~ впровадження технологічного обліку енергоресурсів;
  • модернізацію технологічних процесів, що пов’язано із заміною
  • застарілого обладнання на більш енергоефективне;
  • модернізація систем освітлення;
  • утеплення приміщень;
  • впровадження відновлювальних джерел енергії.
Енергоаудит дсту
Проведення енергоаудиту

Основними бар’єрами, які стримують впровадження енергоефективних заходів на підприємствах є:

  • нестача коштів для фінансування таких заходів;
  • відсутність механізмів державного стимулювання;
  • недосконале законодавство;
  • недостатня мотивація персоналу.

Велика частина підприємств поки ще не має достатнього розуміння основних аспектів щодо організації та впровадження енергоефективних заходів, про що свідчить не здатність значної частини респондентів (від 20 до 30%) надати відповіді в рамках проведених опитувань.

СИСТЕМАТИЗОВАНІ ПРОБЛЕМИ ЩОДО СТИМУЛЮВАННЯ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ до ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ТА ЗАХИСТУ КЛІМАТУ

За результатами аналізу існуючих в Україні інструментів стимулювання, а також спираючись на результати проведеного опитування понад 130 підприємств, експертами Офісу ефективного регулювання було визначено 5 найбільш актуальних системних проблем, вирішення яких сприятиме формуванню збалансованої політики щодо стимулювання промислових підприємств до енергоефективності та захисту клімату.

READ  Вартість послуг з енергоаудиту - підвищення енергоефективності

НЕАКТУАЛЬНІСТЬ ЗАКОНОДАВСТВА ТА ЗАТРИМКА ПРОЦЕСУ ПРИВЕДЕННЯ ЙОГО У ВІДПОВІДНІСТЬ ДО МІЖНАРОДНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ (енергоаудит дсту)

ІНФОРМАЦІЙНО-ДОВІДКОВА КАРТКА ПРОБЛЕМИ

ПРИЧИНА ПРОБЛЕМИ:

Непослідовний підхід до формування державної політики у сфері стимулювання промислових підприємств до енергоефективності та захисту клімату. Несистемність прийняття положень в законодавчих актах щодо енергоефективності. Недостатня інституційна спроможності для впровадження системних директив, спрямованих на стимулювання енергоефективності та захисту клімату у промисловості.

ДИНАМІКА ПРОБЛЕМИ:

Базовий Закон України “Про енергозбереження’залишається застарілим. У 2017 році на виконання зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію були прийняті деякі закони, які загалом покращили ■ситуацію з державним регулюванням у сфері стимулювання промислових підприємств до енергоефективності та захисту клімату. Проте, відтермінування прийняття проектів законів з метою імплементації базової Директиви ЄС 2012/27/ЄС з енергоефективності та застарілість Закону України “Про енергозбереження“ свідчить про відчутне гальмування реалізації державної політики в цій сфері.

КРАЩІ ПРАКТИКИ:

Директива 2012/27/ЄС про енергоефективність

Формує основу для впровадження низки правових, економічних та організаційних заходів з підвищення ефективного використання енергії на всіх етапах енергетичного ланцюга – від її виробництва до її кінцевого споживання, зокрема промисловими підприємствами.

Регламент 2017/1369/ЄС щодо енергетичного маркування

Встановлює вимоги до маркування енергоспоживаючої продукції та стандартизації інформації про її енергоспоживання з метою надання допомоги споживачам у прийнятті рішень про закупівлю. Директива 2009/125/ЄС встановлює систему для визначення вимог з екодизайну, що застосовується до енергоспоживаючих продуктів

Визначає правові основи для встановлення вимоги, яким повинні відповідати енергоспоживаючі продукти для їх введення в обіг та/або в експлуатацію. Вимоги поступово стимулюють виведення з експлуатації застарілого обладнання.

Директива 2003/87/ЄС щодо запровадження системи торгівлі дозволами на викиди парникових газів в атмосферу

Визначає правила функціонування системи торгівлі викидами, яка є основою політики ЄС у сфері боротьби з змінами клімату та скорочення викидів парникових газів.

READ  Енергетичне обстеження – енергоаудит. Коефіцієнти теплопередачі трансмісією.

Директива 2010/75/ЄС «Про промислові викиди (всеохоплююче запобігання і контроль забруднень)»

Встановлює норми щодо комплексного запобігання та контролю за забрудненням навколишнього середовища від промислової діяльності (енергоаудит дсту).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *