При здійсненні сканування та енергоаудиту ми робимо розрахунки енергоспоживання (базове енергоспоживання). Хоча розрахункове енергоспоживання (потреба, використання чи поставлена енергія) може відповідати виміряному значенню, зазвичай вони суттєво різняться.
Виміряне енергоспоживання може бути вище енергоспоживання, розрахованого для проектних/нормативних умов експлуатації, наприклад, внаслідок втрат води в системі опалення, надто високої температури повітря в приміщеннях, недоліках в режимі експлуатації і обслуговування, т.п. Виміряне енергоспоживання також може бути и нижче, якщо деякі технічні системи вимкнені (наприклад, система вентиляції), температура повітря в приміщенні надто низька, т.п.
Якщо реальні умови експлуатації відрізняються від проектних/нормативних умов, то виміряна величина економії також не буде співпадати з розрахунковою. Для уникнення непорозуміння під час розгляду розрахункової і виміряної економії, вкрай важливо, щоб власник будівлі і Енергоаудитор/Консультант прийшли до згоди по умовам експлуатації, що вимагаються. Якщо температура повітря в приміщення надто низька, або якесь обладнання не використовується, то для отримання коректних значень економії від реалізації заходів по енергоефективності повинні застосовуватись розрахункові значення енергоспоживання в якості «Базової лінії», базовані на проектному/нормативному мікрокліматі в приміщенні та режимі експлуатації.
Іноді власник будівлі бажає покращити мікроклімат в будівлі одночасно з впровадженням заходів по енергоефективності і реконструкції. Можливо, він побажає також встановити примусову вентиляцію, підвищити продуктивність існуючої системи вентиляції, або опалювати деякі неопалювані приміщення; наприклад, зробити із складського приміщення офісне. Ці зміни приведуть до підвищення потреби в енергії, і ці нові вимоги повинні бути враховані при розрахунку базової лінії.
Розглянемо процедуру визначення базової лінії
На стадії проведення енергетичних розрахунків власник будівлі і Енергоаудитор/Консультант спільно повинні:
проектні/нормативні умови експлуатації
На основі узгоджених умов експлуатації та результатів обстеження будівлі:
hозрахувати базове енергоспоживання
При розрахунку базового енергоспоживання для нижче приведених параметрів введені значення не повинні бути нижче проектних/нормативних значень:
Температура повітря в будівлі
Кратність повітрообміну
Період роботи (Вентиляція, Вентилятори і Насоси)
Період роботи та середнє навантаження (Освітлення та інше обладнання)
Якщо реальне значення цих параметрів нижче, використовуйте проектне/нормативне значення для розрахунку «Базової лінії», а якщо реальне значення вище, то використовуйте його. Для всіх інших параметрів слід вводити фактичні значення.
Основні причини різниці між розрахунковим базовим енергоспоживанням та виміряним повинні бути роз’яснені Енергоаудитором/Консультантом і прийняті власником будівлі. Якщо власник будівлі хоче покращити мікроклімат в деяких приміщеннях будівлі, то енергоспоживання повинно бути скоригованим, щоб відповідати цим новим умовам експлуатації, що вимагаються. Ці нові вимоги повинні бути включені в розрахунок базової лінії. Нові вимоги в основному торкаються наступних параметрів:
Температура повітря в будівлі
Кратність повітрообміну
Час роботи
Освітлення (відновлення/підвищення рівня освітлення)
Теоретично, першим кроком могло б бути приведення умов експлуатації до проектних/нормативних умов. Після одного року коректної експлуатації могли б бути здійснені запропоновані енергоефективні заходи, а виміряна величина економії енергії була б рівна розрахунковій економії. Але цей шлях реалізації ЕЕ проектів є ні раціональним, ні прибутковим.
Краще рішення – це:
Використовувати розрахункове базове енергоспоживання при аналізі економії енергії та окупності ЕЕ заходів
