Впровадження проектів з енергозбереження

Яким чином зробити такий проект з термосанації? Відкрию Вам дуже страшну таємницю, головний чинник такого проекту – це Ваше бажання вирішити проблему. Якщо Ви хочете, щоб у Вас було тепло, затишно, щоб рахунки за теплопостачання не були захмарними, шукайте шляхи вирішення своїх проблем.

Наша команда вже третій рік займається проектами термосанації будівель. Завдяки співпраці з міжнародними консультантами ми набули позитивного досвіду у проектуванні та супроводі проектів з термосанації будівель. У рамках реалізації проекту енергоефективної реновації з нами працюють архітектори проекту GIZ «Енергозбереження у будівлях». Вони просто кладязь інформації. Німеччина вже давно утеплює свої будинки і переймаючи їх досвід ми можемо втілити найкращий досвід їх роботи в своїх проектах. Фінальний документ який розробляється в рамках проекту GIZ «Енергозбереження у будівлях» завжди погоджується з німецьким архітектором і його оцінка є остаточна.

Є ще й інша сторона проекту – наші українські реалії.

Це величезний перелік нормативної документації (яка іноді суперечить друг другу), є вимоги експертної установи (яка перевіряє проектно-кошторисну документацію), та інші підводні камені. Українське законодавство знаходиться в постійному пошуку, і Закони в галузі архітектури та містобудування теж. Кожний місяць надходять нові Постанови, Накази, Настанови, проекти ДСТУ та ін. В багатьох із них є раціональні зерна але є і виключення. Головна зміна в нашому напрямку діяльності – це впровадження сертифікованих виконавців (сертифікований головний інженер проекту (ГІП) чи головний архітектор проекту (ГАП)) та індивідуальна відповідальність виконавця за допущені помилки. Табличку штрафів від контролюючої організації наведено в кінці статті.

У цій публікації ми пропонуємо наш алгоритм впровадження проектів з енергоефективної термосанації будівель.

Перший крок – це початок нашої роботи, він розбивається на кілька етапів:

1. Вибір об’єкту. На цьому етапі Ви повинні вибрати будівлю. Головні критерії відбору – велике споживання енергоресурсів та недотримання санітарних норм перебування в будівлі. Сама будівля повинна бути в робочому стані. Стіни повинні стояти самі, вікна щоб не випадали, щоб не стало так, що утеплення простоїть більше ніж простоїть сама будівля.
2. Візуальне обстеження. Важливо пам’ятати, що це не проект з капітального ремонту будівлі а проект енергоефективної термосанації, який націлений на зменшення споживання енергоресурсів та покращення санітарних умов перебування у будівлі. На цьому етапі фіксуються всі негаразди з будівлею з точки зору енергозбереження. Аналізуються причини великих втрат енергоносіїв та недотримання санітарних норм. (Якщо є теплотраса – то утеплена вона чи ні, чи є відвід води від стін та фундаменту, чи вставлено скло у всі вікна, чи зачиняються вхідні двері та ін.).
3. Формування робочої групи, яка буде виступати Замовником проекту. Це може бути муніципальна служба з енергозбереження або представники управління до якого відноситься будівля. Головне, щоб ці люди хотіли щось робити. Для пришвидшення взаємодії між Замовником та Виконавцем, Замовник своїм наказом призначає відповідальну особу, яка буде вести всю роботу по супроводженню проекту. Аналогічна людина призначається і з іншої сторони. Всі наради які проводяться зацікавленими сторонами проводяться з веденням Протоколу, всі дії сторін фіксуються. Робоча група повинна виробити спільне рішення – що ми отримаємо після закінчення проекту. Бажано відразу визначитись, на які етапи чи черги буде ділитись проект, хто буде його фінансувати, хто є юридичним Замовником робіт. Якщо фінансування буде з одного джерела то достатньо виготовити один проект, якщо джерел декілька – то потрібно буде робити розбивку проекту на черги чи етапи.
4. Тепер по назві проекту. В назві проектно-кошторисної документації обов’язково буде слово «реконструкція» або «капітальний ремонт». Від цих понять дуже багато що залежить. Якщо напишемо що це реконструкція – то ми повинні привести всі характеристики будівлі до норм сьогодення. Це: вентиляція, електрика, водопостачання та водовідведення, освітлення, туалетні кімнати, зона відпочинку для дітей (якщо це садок або школа). Може статись так, що від нашого енергоефективного проекту термосанації залишиться тільки назва, коштів на виконання всіх вимог просто не вистачить. Таким чином залишається другий варіант – капітальний ремонт. В цьому виді робіт ми повинні відновити функціонування тих вузлів, які допускають найбільші втрати теплоносія. Тому найбільш підходяща назва нашого проекту – «Енергоефективна термосанація (або реновація) будівлі ….. (капітальний ремонт ….)». Приклад – назва проекту GIZ «Енергозбереження у будівлях» в м.Чернігові: «Енергоефективна реновація загальноосвітнього навчального закладу №11 (капітальний ремонт із заміною вікон, дверей, утепленням фасаду, ремонтом покрівлі та улаштуванням індивідуального теплового пункту) по проспекту Миру, 137 в місті Чернігові на земельній ділянці, яка знаходиться в постійному користуванні з виділенням черговості:».
5. Вибір енергоаудитора.
6. До вибору енергоаудитора треба підходити дуже ретельно. Це новий вид робіт для нашої країни і дійсно фахових енергоаудиторів не так багато. Необхідно, щоб енергоаудитор мав Державне Свідоцтво на цей вид діяльності, досвід у виконанні такого роду робіт (найкраще підтвердження – відгуки на проведені енергоаудити) та досвід співпраці з міжнародними фондами. Ще один нюанс полягає в тому, що виготовлений енергоаудит перевіряє лише Замовник, процедури експертної оцінки такого документа нема, тому якість виготовленого документа залежить виключно від рівня професіоналізму аудитора. На цьому етапі дуже важливо допомогти Замовнику як у виборі енергоаудитора так і у аналізі отриманого Звіту. Документ повинен містити інформацію яка допоможе у реалізації проекту а не буде кіпою макулатури.
7. Вибір проектувальника.
8. Щодо вибору проектувальника. На даний час державної ліцензії на проектування вже нема, діє система сертифікації виконавця робіт, або як ми називаємо «сертифікат ГІПа або ГАПа». Наявність сертифікату головного інженера проекту (ГІПа) або головного архітектора проекту (ГАПа) дозволяє проводити роботи по виготовленню проектно-кошторисної документації, він має кваліфікаційний сертифікат та особисту печатку. Саме наявність такого сертифікату і є необхідною умовою при виборі проектувальника. Інші критерії вибору проектувальника – наявність старої ліцензії (наприклад наша ліцензія діє до 2017 року), досвід виготовлення аналогічної проектно-кошторисної документації з позитивними висновками експертної установи, розробки розділу енергоефективність, енергетичного сертифікату, відгуки про співпрацю, досвід роботи з міжнародними організаціями.

Другий крок – проведення енергоаудиту,

встановлення обліку та моніторингу енергоресурсів. Дуже важлива складова – це фіксація початкового стану споживання енергоресурсів. Якщо облік відсутній то необхідно його встановити. Нам потрібно зафіксувати споживання на начальному рівні. Проведення енергоаудиту дозволить зробити пріоритети в проведенні робіт. Інформація від енергоаудитора для проектувальника є дуже важливою. Бо саме в енергоаудиті фіксується початкове становище (площа, товщина, тепловтрати стін, вікон, горищ, підвалів та ін.). Енергоаудитом можна обґрунтувати збільшений коефіцієнт теплового опору вікон та дверей, більш високий коефіцієнт теплового опору стін, горища, цоколю. Вже на цій стадії можна передбачити додаткові роботи (наприклад перенесення газової труби, перехід з газу на електрику для приготування їжі або ін.). Фахово зроблений енергоаудит набагато пришвидшує строк та якість виготовлення проектно-кошторисної документації. Якщо енергоаудитор має ще й досвід проектування, то це значно пришвидшує строки виконання робіт та робить документ більш реальним. Трапляються випадки, коли економічна частина робиться тільки на комерційних пропозиціях постачальників товарів чи послуг, не враховуючи допоміжні роботи (наприклад: заміна вікон не включає ремонт відкосів, в якості утеплювача прийнятий пінопласт а треба мінеральну вату та ін.). Таким чином вартість робіт зменшується, орієнтовні строки окупності зменшуються, а коли проектант надає кошторис на узгодження Замовнику то сума витрат збільшується мінімум в 2 рази. Щоб запобігти таким ситуаціям саме і необхідно мати досвід проектувальника та мати готову проектно-кошторисну документацію.

Ще один вагомий нюанс – це фіксація температури внутрішніх приміщень будівлі. Для дитячих закладів цей параметр контролюється санстанцією і при розрахунку строку окупності заходів дуже важливо знати істинну температуру приміщень. Коли в школі ми маємо реальну температуру внутрішніх приміщень +16 0С а в протоколах досліджень санстанції вказано +20 0С то і економія буде обраховуватись виходячи з 200С. І може статися так, що вся економія піде тільки на догрів приміщення до нормованої температури і реальна економія не з’явиться. В таких випадках керівнику закладу потрібно брати на себе відповідальність і надавати реальний стан речей. Бували випадки коли при проведенні енергоаудиту об’єкту з власною котельною офіційно надавали таку мізерну витрату палива, що ніякої економії в споживанні палива показати неможливо. В такому випадку за базову лінію приймається нормативний розрахунок витрати палива. За основу береться теплотехнічний розрахунок споживання тепла будівлею. Цей розрахунок і надає нам нормативні показники споживання тепла.

Бували випадки коли при проведенні енергоаудиту Замовник просив нас виконати енергоаудит тільки якоїсь частини будівлі (мова йшла про заміну котла в твердопаливній котельні), а наші фахівці провели комплексне обстеження всього закладу (чотири корпуси, теплотраса та котельня). Після того як ми подали Звіт Замовнику нам прийшло зауваження, що фінансування об’єкту не враховує заміну вікон, утеплення стін, заміну теплотраси та інші заходи які були запропоновані нашою групою і тому нам було запропоновано дати рекомендацію тільки щодо заміни котла. Ми не розділяємо такий підхід. Кожна будівля, кожен об’єкт повинні обстежуватись комплексно. Наша мета при проведенні енергоаудиту – це показати де є втрати по об’єкту, як їх мінімізувати та яка орієнтовна вартість впровадження заходів. Саме так, на нашу думку, повинен виглядати Звіт з енергоаудиту.

Обов’язковою умовою проведення енергоаудиту є проведення тепловізійного обстеження. Воно дозволить виявить місця з найбільшими втратами тепла і акцентувати ці ділянки для більш детального вивчення. Але проводити його потрібно коли є велика різниця між зовнішньою температурою та внутрішньо-будинковою температурою (мінімальна різниця 100С, але чим більше тем краще).

Результат роботи енергоаудитора – «Звіт з енергоаудиту будівлі». Це перший документ в якому обґрунтовується необхідність проведення робіт з енергоефективної термосанації. В звіті присутні орієнтовні цифри капіталовкладень для проведення комплексу заходів по будівлі. Ці цифри є дуже приблизними. Остаточний кошторис на проведення комплексу робіт можна назвати тільки після виготовлення проектно-кошторисної документації. Але є одна особливість. Наданий «Звіт» не перевіряється ніякою експертною установою, тому якість виготовлення документу цілком лягає на енергоаудитора. Ми пропонуємо Замовнику залучати сторонніх енергоаудиторів для незалежного аналізу наданого документу. Це дозволить отримати більш якісний документ.

Третій крок — виготовлення проектно-кошторисної документації. На цьому етапі потрібна висока координація роботи проектної групи з Замовником. Необхідно зібрати велику кількість вхідних документів. Перший документ – це «Звіт з обстеження (інструментального) будівлі (споруди)». Його робить спеціалізована експертна установа, яка має в складі атестованих експертів (номер атестаційного сертифікату повинен бути присутнім у Звіті). Цей документ або дозволяє нам проводити заплановану реновацію з виконанням певних рекомендацій при проектуванні та проведенні робіт, або суттєво скорочує можливості застосування енергоощадних технологій. Для чого робиться цей документ? При проведенні робіт з утеплення на фундамент, стіни, покрівлю збільшується навантаження. Ми всі ці елементи додатково навантажуємо утеплювачем (система скріпленої теплоізоляції) і додатково ми вбиваємо в стіни дюбелі, при заміні вікон встановлюються нові вікна, які є більш важкими ніж старі дерев’яні, потім є утеплення горищного перекриття. Все це додаткове навантаження і ми повинні бути впевнені в тому, що будівля витримає це додаткове навантаження та простоїть стільки ж скільки потрібно згідно з нормами. Якщо експертна організація дозволяє проведення робіт по будівлі то можна вважати що проект отримав «зелене світло» і можна повністю приступати до робіт. Для того, щоб висновки експертної установи по будівлі не стали перешкодою в реалізації проекту, то бажано провести це обстеження до початку всього проекту. В результаті обстежень будівлі експертами будуть надані рекомендації щодо подальшої безпечної експлуатації будівлі і при виготовленні проектно-кошторисної документації ці рекомендації необхідно врахувати. Але не всі заходи можна включити в перелік робіт, частину робіт можна виконати за рахунок поточних робіт, щось замовити як окрема проектно-кошторисна документація, ми знову повинні пам’ятати, що наш проект – це енергоефективна термосанація.

В залежності від висновків експертної установи формується перелік вхідних документів, який повинен зібрати Замовник. Повний перелік вхідної документації міститься в ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст містобудівної документації на будівництво». Надаємо перелік найбільш важливих документів:

• рішення міськвиконкому про дозвіл на початок проектних робіт;
• містобудівні умови та обмеження (у випадку коли межі будівлі змінюються);
• фрагмент чинної містобудівної документації: генеральний план, детальний план або план зонування території в масштабі 1:500 з нанесеними мережами;
• обмірювальні креслення, відомості про послідовність перенесення діючих інженерних мереж та комунікацій;
• плани БТІ (з обов’язковою перевіркою наданих розмірів);
• технічні умови на приєднання об’єкту до інженерних мереж і комунікацій (якщо проектується вузол обліку по теплу то теплопостачаючє підприємство, якщо по воді – місцевий водоканал, якщо перенос газової труби – місцеве газопостачаючє підприємство, якщо зміні по електричній частині – місцеві електричні мережі);
• технічні умови в частині забезпечення протипожежного захисту об’єкта;
• додаткові технічні умови зацікавлених організацій (рекомендуємо погодити проект з місцевою санепідемстанцією, управлінням архітектури);
• завдання на проектування (готується Замовником).

Від швидкості отримання та передачі Замовником вхідних документів залежить строк виконання робіт по виготовленню проектно-кошторисної документації. Треба усвідомити, що яке завдання буде стояти в Технічних умовах, то такі технічні рішення будуть в проектно-кошторисній документації.

Окреме питання – це якість наданих документів. Траплялись випадки коли в планах БТІ габаритні розміри кімнат дуже відрізнялись від наявних. Похибка сягала в 1 метр при довжині кімнати у 7 метрів. Перевірка вхідних даних не повинна входити в обов’язки проектувальника та впливати на строк виконання проекту. Цю перевірку повинен зробити Замовник ще на підготовчому етапі.

Якщо об’єкт має декілька корпусів, то проводиться розбивка впровадження проекту на черги або етапи. Одна черга – це один корпус будівлі, але з виконанням всього спектру запланованих робіт. Це дозволяє зменшити стартову вартість робіт по будівлі, проаналізувати отримані результати після завершення етапу робіт, внести корективи для подальшого виконання робіт.

Приклад – повна назва проекту GIZ «Енергозбереження у будівлях» в Чернігові: ««Енергоефективна реновація загальноосвітнього навчального закладу №11 (капітальний ремонт із заміною вікон, дверей, утепленням фасаду, ремонтом покрівлі та улаштуванням індивідуального теплового пункту) по проспекту Миру, 137 в місті Чернігові на земельній ділянці, яка знаходиться в постійному користуванні з виділенням черговості:

Перша черга – капітальний ремонт із заміною вікон, дверей, утепленням фасаду, ремонтом покрівлі старої будівлі та улаштуванням індивідуального теплового пункту;

Друга черга – капітальний ремонт із заміною вікон, утепленням фасаду, ремонтом покрівлі переходу із санвузлами;

Третя черга – капітальний ремонт із заміною вікон, дверей, утепленням фасаду, ремонтом покрівлі гімнастичної зали та харчоблоку;

Четверта черга – капітальний ремонт із заміною вікон, дверей, утепленням фасаду, ремонтом покрівлі басейну;

П’ята черга – капітальний ремонт із заміною вікон, утепленням фасаду, ремонтом покрівлі переходу;
Шоста черга – капітальний ремонт із заміною вікон, дверей, утепленням фасаду, ремонтом покрівлі навчального корпусу та майстерень та улаштуванням індивідуального теплового пункту».

Кожна черга – це окрема проектно-кошторисна документація, яка має в своєму складі всі необхідні документи (рішення виконкому, містобудівні умови та обмеження, технічні умови). Кожна черга проходить експертизу в експертній установі.

Після виготовлення проектно-кошторисної документації вона передається Замовнику на розгляд на погодження. Якщо в проекті приймає участь міжнародна організація то обов’язково необхідно погодити проектно-кошторисну документацію і з ними.

Після узгоджень проектно-кошторисної документації з усіма зацікавленими сторонами документ подається в обласну експертну організацію (філія Укрдержінвестекспертизи) для проходження експертизи. Може проводитись експертиза тільки кошторисної частини або повна, комплексна експертиза. Це залежить від категорії складності об’єкту (категорію складності розраховує проектна організація). Виходячи з власного досвіду ми пропонуємо зажди подавати на повну, комплексну експертизу. Це дозволить почуватись більш спокійно, якщо трапляться якісь надзвичайні ситуації. Експертна установа спочатку надає висновок с зауваженнями, потім ці зауваження виправляються, вносяться необхідні зміни до проектно-кошторисної документації і отримується позитивний висновок експертизи. Перший етап роботи проектної групи саме і закінчується отриманням позитивного висновку експертної установи. Відкоригована документація передається Замовнику. Якщо виникне необхідність внесення змін до вже виготовленої проектно-кошторисної документації, то таке можливе але тільки проектувальником, автором проекту. Слід пам’ятати, що згідно з нашим законодавством проектувальник несе особисту відповідальність за відповідність виготовленої проектно-кошторисної документації діючим нормам та правилам.

Щодо виготовлення кошторису. Коли проектувальник закінчив графічну частину і починає розробляти кошторис по об’єкту, то виникає питання вартості матеріалів. В проектно-кошторисну документацію закладається роздрібну вартість матеріалів або та ціна на матеріали, яку надасть Замовник. Кошторис обов’язково буде більшим ніж реальна вартість ремонтних робіт на об’єкті, це максимальна фінансова планка яку закладає проектувальник. Кошторис не передається стороннім особам. Для проведення тендерних процедур з кошторису проводиться вибірка по об’ємах будівельних робіт, а виконавець вже сам розраховує вартість виконання робіт та вартість використаних матеріалів. В процесі виконання будівельних робіт проводиться коригування кошторису по фактичному використанню матеріалів та фактично виконаних робіт. Якщо з’являються додаткові об’єми матеріалів чи робіт то коригування проводиться за рахунок резервних коштів (що також передбачено кошторисом), загальний кошторис не збільшується. Ще раз акцентуємо увагу, що кошторис надається тільки Замовнику і не підлягає передачі іншим особам.

Четвертий крок – проведення тендерних процедур. Починати процедуру тендерних закупівель можна після погодження проектно-кошторисної документації з Замовником та іншими сторонами проекту (на стадії подачі готової проектно-кошторисної документації до експертної установи). Такий шаг дозволить нам скоротити час впровадження проекту. Після впровадження декількох проектів з термосанації ми дійшли висновку, що оптимальна процедура проведення тендерних процедур наступна: окремо проводиться тендер на закупівлю матеріалів і окремо на проведення робіт. Закупка матеріалів для проведення робіт по термосанації будівлі бажано щоб проводилась сторонньою організацією (наприклад громадська організація Замовника) і безкоштовно передавалась організації Замовника. Це дозволить зменшити строки проведення робіт, підвищити якість отриманих матеріалів, використати матеріал з більшим коефіцієнтом теплового опору. Тендер на проведення робіт – проводить Замовник. По строках – десь три місяці, але це норма Закону (бо скоріше за все будуть використовуватись бюджетні кошти). Якщо кошторис вписується в процедуру виконання робіт без тендеру, тоді все простіше.

Приклад організації проведення тендеру по проекту GIZ «Енергозбереження у будівлях» в Чернігові. Після проведення всіх необхідних робіт по виготовленню проектно-кошторисної документації та узгоджень зі всіма зацікавленими організаціями було прийнято рішення, що товщина утеплювача (мінеральна вата) склала 150 мм, коефіцієнт теплового опору для вікон та дверей склав 0,93 Вт/м2. Якщо б фінансування було бюджетне, то товщини утеплювача було б достатньо 100 мм, а коефіцієнт теплового опору для вікон та дверей склав би 0,6 Вт/м2.

При підписанні договору на проведення будівельних робіт необхідно передбачити наступні умови:

• виконавець робіт погоджує всі зміни які виникають при проведенні робіт з Замовником та проектувальником;
• передбачити гарантійний строк експлуатації;
• усунути виявлені недоліки будівельників після проведення додаткових обстежень.

П’ятий крок – проведення будівельних робіт, здійснення авторського та технічного нагляду за будівництвом. Перед початком будівельних робіт необхідно заповнити декларацію в відділі Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) на проведення робіт. Обов’язковою умовою проведення будівельних робіт є виконання авторського та технічного нагляду. Це два окремих договори. Авторський нагляд здійснює проектувальник, технагляд проводить сертифікований спеціаліст. Оплата здійснюється по факту підписання актів відвідувань об’єкту спеціалістами. Обов’язково ведуться журнали авторського, технічного нагляду, журнал загально-будівельних робіт та ін. При виконанні робіт необхідно чітко дотримуватись вимог проектно-кошторисної документації. За невідповідність виконаним роботам проектно-кошторисній документації передбачені доволі суттєві штрафи. Ми вважаємо, що присутність спеціалістів з авторського та технічного нагляду повинна бути постійна.

Шостий крок – після виконання всіх робіт необхідно провести повторне обстеження споруди з використанням тепловізорної апаратури. Вона покаже всі скриті недоліки будівельників і дозволить оперативно їх виправити. При правильно оформленому договорі на виконання будівельних робіт, всі недоліки повинні бути усунені.

Запропонований алгоритм з шести кроків – це наш шлях до ефективного проекту з термосанації. Головне без чого не відбудеться ні один з шагів – це бажання отримати результат. Команда повинна працювати в унісон. Приклади успішних проектів в Україні є, і якщо Ви хочете теж стати прикладом для інших, то дійте.

«під лежачий камінь вода не тече»!